Перейти до основного вмісту

Антибулінгова політика

    Скринька довіри

 

Безпечний заклад освіти — це середовище, де кожна дитина має право на повагу, підтримку й захист. У нашому закладі діє політика нульової толерантності до насильства та булінгу (цькування). Якщо ви або ваша дитина зіткнулися з приниженням, ізоляцією, погрозами чи кібербулінгом — зверніться конфіденційно до відповідальних осіб або через форму звернення. Ми забезпечимо підтримку та реагування відповідно до затвердженого алгоритму.


Комплексна програма з попередження та протидії булінгу (цькуванню) у Ліцеї №3


План заходів із запобігання та протидії булінгу (цькуванню) на 2025/2026 навчальний рік

План заходів із запобігання та протидії булінгу (цькуванню) на 2024/2025 навчальний рік

План заходів із запобігання та протидію булінгу (цькуванню) на 2023/2024 навчальний рік

Алгоритм реагування працівників школи на виявлені або встановлені факти булінгу:

Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування)

Заява про випадок булінгу (цькування) в ліцеї (зразок)

Порядок подання та розгляду (з дотриманням конфідеційності) заяв про випадки булінгу (цькуванню)

Алгоритм діяльності соціально-психологічної служби школи


Чим булінг відрізняється від конфлікту?
Булінг (цькування) — це систематичні (повторювані) дії/бездіяльність, спрямовані на приниження, залякування, ізоляцію або завдання шкоди іншій особі, зазвичай за наявності дисбалансу сил (група проти одного, перевага у статусі/віці/впливі тощо).
Конфлікт — це разова або ситуативна суперечка між сторонами без ознак систематичного переслідування та сталого наміру принизити.
Важливо: конфлікт може перерости в булінг, якщо ситуація повторюється і одна сторона стає “мішенню”.

Що робити дитині, якщо її цькують?
  1. Припинити участь у небезпечній ситуації та перейти у безпечне місце.
  2. Не відповідати агресією і не провокувати ескалацію.
  3. Зафіксувати факти (особливо в онлайн-середовищі: скріншоти, посилання, дата/час).
  4. Повідомити відповідальну особу закладу освіти або скористатися визначеним каналом звернення.
  5. Дотримуватися конфіденційності та не поширювати інформацію про інцидент серед однолітків/у чатах.

Що робити, якщо дитина стала свідком?
Свідкам рекомендується:
  1. Не підтримувати дії кривдника (не сміятися, не знімати, не поширювати).
  2. Підтримати постраждалу особу (запропонувати відійти в безпечне місце, залишитися поруч).
  3. Повідомити дорослого (відповідальну особу закладу) або використати канал звернення.
  4. У випадку кібербулінгу — зберегти докази та передати їх конфіденційно відповідальним особам.
Як діяти при кібербулінгу?
Рекомендується:
  1. Зберегти докази: скріншоти, посилання, дату/час, назви профілів.
  2. Не поширювати принизливі матеріали та не долучатися до “обговорення” в чатах.
  3. Заблокувати кривдника та подати скаргу адміністрації платформи.
  4. Повідомити відповідальних осіб закладу освіти.
У разі погроз/шантажу/поширення інтимних матеріалів — діяти за встановленим порядком із залученням уповноважених служб через адміністрацію закладу та/або батьків.

Що робити батькам?
  1. Спокійно вислухати без оцінювання і звинувачень.
  2. Підтвердити підтримку: “Я поруч. Ми розберемося разом”.
  3. Уточнити факти (коли, де, як часто, хто може бути свідком).
  4. Зберегти докази (для онлайн-випадків).
  5. Звернутися до закладу освіти конфіденційно і виконувати узгоджений план.
Контролювати емоційний стан дитини; за потреби — звернутися по психологічну

Що робить заклад після звернення?
Після отримання повідомлення заклад освіти:
  1. Фіксує звернення у встановленому порядку.
  2. Забезпечує безпеку учасників та первинну підтримку.
  3. Проводить первинне з’ясування обставин (конфіденційно, окремо зі сторонами).
  4. За потреби організовує розгляд комісією з визначенням заходів реагування та супроводу.
  5. Інформує батьків/законних представників (окремо, з дотриманням конфіденційності).
  6. Реалізує заходи підтримки, корекції та профілактики і здійснює подальший моніторинг.

Як захищають конфіденційність?
Заклад освіти забезпечує конфіденційність шляхом:
  • обмеження доступу до інформації колом відповідальних осіб;
  • нерозголошення персональних даних інших дітей стороннім особам;
  • заборони публічного обговорення інцидентів у групових чатах;
  • зберігання матеріалів (пояснення, скріншоти) у визначеному порядку;
  • інформування батьків лише в межах, необхідних для безпеки та підтримки їхньої дитини.

Більше корисної інформації з теми ви можете дізнатися за покликанням: Соціально психологічна служба