Запобігання сексуальному насильству

На початку повномасштабної війни в медіа почали з’являтися повідомлення про випадки зґвалтувань окупантами. У масштаб проблеми було складно повірити. Жінки та чоловіки, люди похилого віку, діти й навіть немовлята  стали жертвами окупантів. Свідчення очевидців та постраждалих показують, що ніхто не застрахований від ризику сексуального насильства.

Будь-яке сексуальне насильство – є воєнним злочином, порушенням законів та звичаїв війни.

Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України. Саме тому важливо фіксувати злочини, свідками яких чи постраждалими стали учасники освітнього процесу, та збирати максимум доказів для притягнення винних до відповідальності.

У цьому випадку варто зробити наступне:

• звернутися за медичною допомогою для фіксації стану здоров’я до медичного закладу (103);
• повідомити про злочин Нацполіцію (102), Генеральну прокуратуру (0 800 507 001) або Урядову гарячу лінію (15 47);
• зафіксувати злочин та можливих свідків: описати обставини, місце (адреса чи позначка на карті), дату й час злочину, ПІБ, дату народження та контакти постраждалої особи, детальну інформацію про злочинців (кількість, якщо відомо — імена й посади, наявність зброї, про що розмовляли між собою тощо), інформацію про схожі випадки у вашій місцевості, завдану шкоду, контакти свідків, фото/відео з місця подій.

ВАЖЛИВО !!!

Якщо потерпілі перебувають на тимчасово окупованій території і не мають змоги звернутися до уповноважених органів влади — можна повідомити про злочин Офіс Генерального прокурора телефоном (096 755 02 40) або електронною поштою (conflict2022.ua@gmail.com).

Передати інформацію для подальшого розслідування можна:

• на сайті Офісу Генерального прокурора України;
• через телеграм-боти: @stop_russian_war_bot або @war_crime_bot.

Сексуальне насильство нерідко стає сильною психологічною травмою для постраждалих, тому важливо звертатися й за психологічною допомогою.

Таку допомогу можна отримати за телефоном:

• Урядової гарячої лінії (1547),
• Національної гарячої лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації (116 123),
• безпосередньо у закладі освіти від практичного психолога чи соціального педагога.